Kilka ciekawostek o prawosławnej Wielkanocy [UA/PL]

| 22 kwietnia 2022

ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ?

З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.

Більшість громадян України це православні християни, на відміну від Польщі де переважають католики.

Цього року католицький Великдень припадає на 17 квітня, а православні віруючі відзначатимуть свято 24 квітня. Незважаючи на однакові правила обчислення Великодня, цього року різниця між датами сягає тижня. Відбувається це з однієї простої причини, християнська церква використовує юліанський календар і не визнає григоріанського, на який перейшли католики.

І католики, і православні християни перед Великоднем дотримуються певних обмежень у їжі. Але у католиків вони менш суворі. Православним вірянам заборонено вживати яйця, м’ясо, молочні продукти, рибу, то у католиків існує заборона лише на м’ясні продукти. Загальна тривалість посту у католиків складає 46, а у православних 48 днів.

У православних християн свято починається після сходження Благодатного Вогню у Храмі Воскресіння Христового в Єрусалимі, звідки частинки вогню доставляють у всі храми світу. Сама ж служба починається опівночі зі здійснення Хресного ходу і закінчується Літургією.

Головним атрибутом святкування Великодня є яйце, воно символізує одночасно і труну, і воскресіння, а червоний колір – кров розіп’ятого Христа.

У Великдень на великій тарілці подають фарбовані крашанки. У центр блюда іноді ставлять пророщену пшеницю, що символізує життя. Заведено викладати колом 12 фарбованих великодніх яєць – за кількістю апостолів Христа, та одне нефарбоване, біле, поміщати в центрі, присвячуючи його Христу. Але якщо православні християни використовують із цією метою курячі яйця, які традиційно розфарбовують у яскраві кольори та візерунки, та і з задоволенням грають у битки – коли дорослі й діти беруть пасхальні яйця і стукають ними одне об інше. Чиє яйце розбивається, той і програє. То католики вважають за краще використовувати шоколадні яйця, загорнуті в яскраве впакування, їх треба неодмінно сховати у різних місцях двору чи будинку, щоб потім діти могли змагатися у тому, хто більше знайде яєць.

Святкування Великодня в Україні триває 40 днів. Упродовж усіх 40 днів кожен православний вітається словами «Христос Воскрес!» і у відповідь звучить «Воістину воскрес!». Впродовж великоднього тижня люди ходять у гості один до одного, дарують паски та крашанки.

Цікаві Великодні обряди православних:

– Перед Великодньою неділею не годиться спати, бо «хто спить, той все щастя проспить»;

– На Великдень усім слід веселитися, бо хто засмутиться — весь рік смутним ходитиме;

– Якщо хтось помирає на Великдень, вважається, що його душа попрямує одразу на небо, в Рай.

Prawosławna Wielkanoc: jakie są różnice między obchodzeniem świąt na Ukrainie i w Polsce.

Wraz z nadejściem wiosny zbliża się jedno z największych świąt chrześcijańskich – Wielkanoc.

Większość obywateli Ukrainy to prawosławni, w przeciwieństwie do Polski, gdzie przeważają katolicy.

W tym roku katolicka Wielkanoc przypada 17 kwietnia, a prawosławni świętować będą 24 kwietnia.  Mimo tych samych zasad obliczania Wielkanocy, w tym roku różnica między datami sięga tygodnia.  Dzieje się tak z jednego prostego powodu: Kościół prawosławny posługuje się kalendarzem juliańskim i nie uznaje kalendarza gregoriańskiego, na którym opierają się katolicy.

Zarówno katolicy, jak i prawosławni przestrzegają pewnych ograniczeń żywieniowych przed Wielkanocą, ale dla katolików są one mniej surowe.  Prawosławnym zabrania się spożywania jajek, mięsa, nabiału, ryb, a katolikom zakaz tylko produktów mięsnych.  Całkowity czas postu katolików wynosi 46 dni, a prawosławnych 48 dni.

Dla prawosławnych święto rozpoczyna się po Zstąpieniu Błogosławionego Ognia w Kościele Zmartwychwstania Chrystusa w Jerozolimie, skąd cząsteczki ognia są dostarczane do wszystkich świątyń świata.  Samo nabożeństwo rozpoczyna się o północy procesją, a kończy Liturgią.

Głównym atrybutem obchodów Wielkanocy jest jajko, które symbolizuje zarówno grób i zmartwychwstanie, jak i kolor czerwony – krew ukrzyżowanego Chrystusa.

Malowane pisanki podawane są na dużym talerzu w Wielkanoc.  Pośrodku naczynia czasami umieszcza się młodą pszenicę, która symbolizuje życie.  Zwyczajowo składa się około 12 malowanych pisanek – według liczby apostołów Chrystusa i jedną niepomalowaną, białą, umieszczając pośrodku, dedykując ją Chrystusowi.  Ale jeśli prawosławni używają do tego celu kurzych jajek, które tradycyjnie maluje się na jasne kolory i wzory, i lubią bawić się nimi – kiedy dorośli i dzieci biorą pisanki i uderzają nimi o siebie.  Czyje jajko jest rozbite, przegrywa.  Katolicy wolą używać jajek czekoladowych zawiniętych w jasne opakowania, muszą być one schowane w różnych częściach podwórka lub domu, aby dzieci mogły wtedy rywalizować o więcej jajek.

Obchody Wielkanocy na Ukrainie trwają 40 dni. Przez wszystkie 40 dni każdy prawosławny jest witany słowami „Chrystus zmartwychwstał!”  a odpowiedź brzmi: „Rzeczywiście zmartwychwstał!”  W tygodniu wielkanocnym ludzie odwiedzają się nawzajem, rozdają ciasta wielkanocne i pisanki.

Ciekawe zwyczaje wielkanocne prawosławnych:

– Nie jest dobrze spać przed Niedzielą Wielkanocną, bo „kto śpi, prześpi całe szczęście”;
– Każdy powinien dobrze się bawić w Wielkanoc, bo kto jest smutny, zostanie taki przez cały rok;
– Jeśli ktoś umrze w Wielkanoc, uważa się, że jego dusza pójdzie do nieba, do Raju.

Tekst opracowały: Daria Didkivska i Yelyzaveta Somenii (praktykantki Centrum Informacji Turystycznej w Nowym Sączu)

Tags: , ,

Kategoria: Polecane

Możliwość dodawania komentarzy nie jest dostępna.

Skip to content