Kilka ciekawostek o prawosławnej Wielkanocy [UA/PL]
ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ?
З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
Більшість громадян України це православні християни, на відміну від Польщі де переважають католики.
Цього року католицький Великдень припадає на 17 квітня, а православні віруючі відзначатимуть свято 24 квітня. Незважаючи на однакові правила обчислення Великодня, цього року різниця між датами сягає тижня. Відбувається це з однієї простої причини, християнська церква використовує юліанський календар і не визнає григоріанського, на який перейшли католики.
І католики, і православні християни перед Великоднем дотримуються певних обмежень у їжі. Але у католиків вони менш суворі. Православним вірянам заборонено вживати яйця, м’ясо, молочні продукти, рибу, то у католиків існує заборона лише на м’ясні продукти. Загальна тривалість посту у католиків складає 46, а у православних 48 днів.
У православних християн свято починається після сходження Благодатного Вогню у Храмі Воскресіння Христового в Єрусалимі, звідки частинки вогню доставляють у всі храми світу. Сама ж служба починається опівночі зі здійснення Хресного ходу і закінчується Літургією.
Головним атрибутом святкування Великодня є яйце, воно символізує одночасно і труну, і воскресіння, а червоний колір – кров розіп’ятого Христа.
У Великдень на великій тарілці подають фарбовані крашанки. У центр блюда іноді ставлять пророщену пшеницю, що символізує життя. Заведено викладати колом 12 фарбованих великодніх яєць – за кількістю апостолів Христа, та одне нефарбоване, біле, поміщати в центрі, присвячуючи його Христу. Але якщо православні християни використовують із цією метою курячі яйця, які традиційно розфарбовують у яскраві кольори та візерунки, та і з задоволенням грають у битки – коли дорослі й діти беруть пасхальні яйця і стукають ними одне об інше. Чиє яйце розбивається, той і програє. То католики вважають за краще використовувати шоколадні яйця, загорнуті в яскраве впакування, їх треба неодмінно сховати у різних місцях двору чи будинку, щоб потім діти могли змагатися у тому, хто більше знайде яєць.
Святкування Великодня в Україні триває 40 днів. Упродовж усіх 40 днів кожен православний вітається словами «Христос Воскрес!» і у відповідь звучить «Воістину воскрес!». Впродовж великоднього тижня люди ходять у гості один до одного, дарують паски та крашанки.
Цікаві Великодні обряди православних:
– Перед Великодньою неділею не годиться спати, бо «хто спить, той все щастя проспить»;
– На Великдень усім слід веселитися, бо хто засмутиться — весь рік смутним ходитиме;
– Якщо хтось помирає на Великдень, вважається, що його душа попрямує одразу на небо, в Рай.
Prawosławna Wielkanoc: jakie są różnice między obchodzeniem świąt na Ukrainie i w Polsce.
Wraz z nadejściem wiosny zbliża się jedno z największych świąt chrześcijańskich – Wielkanoc.
Większość obywateli Ukrainy to prawosławni, w przeciwieństwie do Polski, gdzie przeważają katolicy.
W tym roku katolicka Wielkanoc przypada 17 kwietnia, a prawosławni świętować będą 24 kwietnia. Mimo tych samych zasad obliczania Wielkanocy, w tym roku różnica między datami sięga tygodnia. Dzieje się tak z jednego prostego powodu: Kościół prawosławny posługuje się kalendarzem juliańskim i nie uznaje kalendarza gregoriańskiego, na którym opierają się katolicy.
Zarówno katolicy, jak i prawosławni przestrzegają pewnych ograniczeń żywieniowych przed Wielkanocą, ale dla katolików są one mniej surowe. Prawosławnym zabrania się spożywania jajek, mięsa, nabiału, ryb, a katolikom zakaz tylko produktów mięsnych. Całkowity czas postu katolików wynosi 46 dni, a prawosławnych 48 dni.
Dla prawosławnych święto rozpoczyna się po Zstąpieniu Błogosławionego Ognia w Kościele Zmartwychwstania Chrystusa w Jerozolimie, skąd cząsteczki ognia są dostarczane do wszystkich świątyń świata. Samo nabożeństwo rozpoczyna się o północy procesją, a kończy Liturgią.
Głównym atrybutem obchodów Wielkanocy jest jajko, które symbolizuje zarówno grób i zmartwychwstanie, jak i kolor czerwony – krew ukrzyżowanego Chrystusa.
Malowane pisanki podawane są na dużym talerzu w Wielkanoc. Pośrodku naczynia czasami umieszcza się młodą pszenicę, która symbolizuje życie. Zwyczajowo składa się około 12 malowanych pisanek – według liczby apostołów Chrystusa i jedną niepomalowaną, białą, umieszczając pośrodku, dedykując ją Chrystusowi. Ale jeśli prawosławni używają do tego celu kurzych jajek, które tradycyjnie maluje się na jasne kolory i wzory, i lubią bawić się nimi – kiedy dorośli i dzieci biorą pisanki i uderzają nimi o siebie. Czyje jajko jest rozbite, przegrywa. Katolicy wolą używać jajek czekoladowych zawiniętych w jasne opakowania, muszą być one schowane w różnych częściach podwórka lub domu, aby dzieci mogły wtedy rywalizować o więcej jajek.
Obchody Wielkanocy na Ukrainie trwają 40 dni. Przez wszystkie 40 dni każdy prawosławny jest witany słowami „Chrystus zmartwychwstał!” a odpowiedź brzmi: „Rzeczywiście zmartwychwstał!” W tygodniu wielkanocnym ludzie odwiedzają się nawzajem, rozdają ciasta wielkanocne i pisanki.
Ciekawe zwyczaje wielkanocne prawosławnych:
– Nie jest dobrze spać przed Niedzielą Wielkanocną, bo „kto śpi, prześpi całe szczęście”;
– Każdy powinien dobrze się bawić w Wielkanoc, bo kto jest smutny, zostanie taki przez cały rok;
– Jeśli ktoś umrze w Wielkanoc, uważa się, że jego dusza pójdzie do nieba, do Raju.
Tekst opracowały: Daria Didkivska i Yelyzaveta Somenii (praktykantki Centrum Informacji Turystycznej w Nowym Sączu)
Kategoria: Polecane
